- відчужений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до відчужити 1). || у знач. прикм.1) Який виражає байдужість, холодність до когось.2) Який законно відібраний у когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відчужений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відчуженість — ності, ж. Стан за знач. відчужений … Український тлумачний словник
відчужено — Присл. до відчужений … Український тлумачний словник
дереалізований — а, е, мед. Який відчужений від реального світу … Український тлумачний словник
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови